Психічна травма, - це стан, який виникає внаслідок важкої екстремальної стресовій події. Така подія обов’язково передбачає загрозу для життя чи фізичної цілісності як самого індивіда, так і інших людей, наприклад його родичів. У повсякденній свідомості під травмами найчастіше розуміють побутові негативні події: конфлікти, образи чи психічні зриви. Найчастіше клієнти психотерапевтів і навіть фахівці в цій області неправильно визначають це поняття.
Травма несе за собою певний ризик психічних порушень. Відомо, що 20% людей, які були в екстремальних подіях, часто починають страждати посттравматичним стресовим розладом. Це умовна цифра, вона, як правило, характерна для людей, які пройшли війну. Залежно від того, якій травматичній події піддалися люди, цей відсоток може варіюватися. У дослідженнях травми зараз найважливіше й найактуальніше питання - чому одні люди, переживши якийсь важкий стрес, можуть швидко відновитися, а в інших розвивається посттравматичний стресовий розлад.
Існує два види травматичних стресорів, тобто чинників, що викликають стан стресу. Перший вид - це екстремальні поодинокі події. Як приклад можна привести автомобільні аварії, пограбування, напад, сексуальне насильство, яке не повторюється. Вплив таких стресорів призводить в клінічному варіанті до класичного ПТСР з його основними симптомами. До них відносяться вторгнення травматичного досвіду, сновидіння, нав’язливі думки, уникнення травматичного досвіду, при якому людина намагається виключити все, що пам’ятає про травму, і в результаті відгороджується від життя цілком. Також це фізіологічні порушення: реактивність, підвищена реагування на вплив зовнішнього середовища. Таке порушення характеризується нервозністю і безсонням.
Другий тип травматичних ситуацій - це повторювані травматичні впливи. Як приклад можна привести військові дії, проживання на території військових дій, випадки сексуального насильства в сім’ї, що повторюються. Це хронічна травматизація, вона переноситься особистістю набагато важче, тому що, крім самого травматичного впливу, людина переживає ще й його повторення, живе в постійній напрузі. Тут страждає сама особистість, система її світогляду, світ для людини стає ворожим. Повторна травматична дія впливає на самоповагу, самооцінку, людина сприймає себе як слабкого, недієздатного, неспроможного якимось чином взаємодіяти з навколишнім світом, і в кінцевому підсумку це веде до розвитку особистісного розладу.