Продовжуємо знайомити вас з представниками ветеранського бізнесу, клієнтами нашого центру. Їх досвід, успіхи, ба навіть невдачі, зможуть надихнути інших на заснування власної справи.
Федір Федько, 32 роки, киянин, співзасновник компанії На Варті - Відеоспостереження та охоронні системи. До війни працював менеджером та оператором станка з виготовлення штучних ялинок. Був призваний на службу до 28-ої бригади в рамках четвертої хвилі демобілізації.
“В “учебці” вивчився на оператора ПТУР. Потім півроку стояли під Донецьком, в Красногорівці. Після навчання на “Широкому Лані” перевівся до розвідників. Нас перевели під Станицю Луганську. А після демобілізації пішов до Спілки Ветеранів АТО Деснянського району, де дружина була волонтером. Допомагав хлопцям, проводили заходи. Так два роки. Трохи підробляв електромонтажником.”
Згодом Федору разом з побратимом вдалося відкрити власну кав’ярню, але через проблеми з орендою площі справу довелось закрити. Восени 2017 року ветеран звернувся до Центру AXIOS та був направлений на курси контекстної реклами. Під час навчання зустрів давнього товариша, який займався монтажем охоронних систем.
“Моїм першим успіхом було зустріти партнера, який мав десять років досвіду як підрядник в таких компаніях. Він мав партнерів, клієнтуру. Я запропонував варіанти як можна просувати спільну справу, як перейти від ремісництва до більш серйозного бізнесу. За допомогою курсів я зрозумів, як це діло “розкручувати.”
Наступним кроком хлопці оцінили свої можливості та віднайшли переваги. На відміну від великих компаній, які виступають посередниками між клієнтом та монтажниками, вирішили працювати “напряму” і монтувати власними силами. Таким чином якість робіт виходить вищою, а ціни нижчими. Завдяки такому підходу в партнерів відразу з’явились замовники.
“Ми щойно відкрили офіс, куди запрошуємо клієнтів. Роботи достатньо, завтра починаємо монтаж великого проекту на 40 камер. Ветеранам, побратимам хочу порадити: менше слів, більше праці. Розумію, всі так радять. Прийшовши з армії кожен ветеран щось обдумує, планує, потім довго обговорює з товаришами. Тривалі дискусії вбивають починання. Я колись теж мав купу планів, все розказував про них, аж доки не зустрів побратима, який відповів мені “не вірю!”. Я тоді образився, але потім зрозумів, що гаяв свій і чужий час: закрив рота і почав робити свою справу.”