До річниці діяльності Центру Axios ми розповідаємо про історії успіху наших клієнтів - ветеранів російсько-української війни, волонтерів, які після демобілізації успішно повернулися до мирного життя, і знайшли себе у нових професіях, або відкрили для себе нові горизонти у працевлаштуванні.
Рябека Андрій, перекладач, помічник громадського діяча
Тринадцять місяців служив заступником командира гаубичної батареї по роботі з особовим складом 3-го батальйону 79-ої аеромобільної бригади (м. Миколаїв).
Коли повернувся до цивільного життя, почав шукати роботу у політико-громадській сфері. Я ж за фахом “Політолог-міжнародник. Перекладач з французької мови”. Знаю три мови: французьку, англійську та іспанську. Але працевлаштуватися не виходило. Хотів поїхати за кордон, також не вийшло. Потім вдалося місяць попрацювати помічником одного з депутатів. Отримав запрошення поїхати в Алжир перекладачем. Погодився. З травня по вересень працював там. Коли повернувся до Києва, продовжив пошуки роботи.
Рідний брат одного з моїх побратимів власник туристичної фірми. Пішов працювати туди. Від самого початку розглядав цю роботу як тимчасову. Потім знайшов вакансію перекладача в Кот-д’Івуар. Поїхав туди у липні на місяць.
Після повернення знову почалася епопея з пошуком роботи. Випадково після випуску новин на одному з телеканалів побачив ролик про Центр Axios. Вирішив сходити туди. Мені допомогли скласти резюме. Тепер я маю гарне резюме українською, англійською та французькою мовами. Направили на навчання на водійські курси. А тим часом шукали роботу.
Я завжди працював перекладачем. Переважно за кордоном. Та завжди хотів працювати в Україні. Але коли почав оглядати український ринок праці, здивувався. Роботодавці пропонують неймовірно низькі зарплати при тому, що ціни в нас дуже європейські. В Україні викривлений ринок й уся економіка. Та, незважаючи на це, у травні 2017-го я пішов працювати перекладачем в “Укрспецекспорт”. Але завжди хотілося спробувати себе в громадсько-політичній сфері – помічником громадсько-політичного діяча тощо. Тож я продовжував пошуки. Діяв за біблійним принципом “Стукайте і вам відчинять!”. Й мені таки посміхнулася удача. Я звернувся до одного громадського діяча, й він погодився зі мною працювати. Наприкінці вересня почалася наша співпраця.
Я переконаний, що все можливо. Головне не стояти на місці, а щось робити. Якщо кваліфікація не дає можливості зробити те, що хочеться, потрібно шукати інші можливості. Вони завжди є. Лише потрібно проявити трохи наполегливості та бажання…
Дорогами війни…
Я працював перекладачем у далеких африканських країнах. У січні 2014 році мій договір закінчився. Саме починалася Революція Гідності. Я вирішив, що маю бути в Україні. Чекав повістку, але вона не приходила. Влітку 2014 р. побачив інформацію про набір до 3-го батальйону 79-ої аеромобільної бригади у Миколаєві. Поїхав у Миколаївський військкомат. Там отримав повістку. Із серпня 2014-го по вересень 2015 року був заступником командира гаубичної батареї по роботі з особовим складом. На цій посаді служив усі 13 місяців неподалік Маріуполя.